Стопа дитини росте швидко, а її склепіння ще формується, тому взуття для дівчинки не є лише питанням зовнішнього вигляду. Від нього залежить комфорт і безпека на прогулянці, уроці фізкультури, ігровому майданчику. Помилки з розміром або типом взуття помітні не одразу. Спершу з’являються натирання, а згодом дитина просто відмовляється вдягати черевики. Розберемо, на що звертати увагу, щоб покупка була вдалою.
У малюків пласка стопа – поширений фізіологічний стан, який із віком зазвичай змінюється, а склепіння формується поступово. Ріст стопи триває аж до підліткових років.
Дитяче взуття має підтримувати природні рухи стопи, а не обмежувати їх: не тиснути на пальці, не стискати у ширину, не змушувати ногу ковзати всередині.
Розмір на коробці лише орієнтовний, адже виробники по-різному розмічають колодку. Надійніше спиратися на довжину стопи в сантиметрах і довжину устілки.
Між найдовшим пальцем і носком має залишатися приблизно 1-1,5 см вільного місця. Менше – пальці впираються в носок, більше – нога бовтається всередині, і дитина частіше спотикається.
Часто радять перевіряти запас власним великим пальцем, але, за даними фахівців із дитячої подіатрії, ширина дорослого пальця – близько 2,5 см, тож така перевірка завищує потрібний запас. Точніше виміряти відстань лінійкою по вийнятій устілці.
Для цього знадобляться аркуш паперу, олівець і лінійка. Дійте за порядком:
Поставте дівчинку на аркуш так, щоб п’ята торкалася стіни.
Позначте кінчик найдовшого пальця – це не завжди великий.
Виміряйте відстань від стіни до позначки.
Повторіть для другої ноги й візьміть більше значення: стопи часто відрізняються.
Додайте 1-1,5 см запасу та звірте результат із розмірною сіткою.
За рекомендаціями ортопедів і подіатрів, малюкам розмір варто перевіряти кожні 2-3 місяці, а школяркам – щонайменше раз на 4-6 місяців, у періоди активного росту частіше.
Купувати на виріст на два розміри не варто. У завеликому взутті немає надійної фіксації, а дитина напружує пальці, щоб його втримати.
Зазвичай на сезон вистачає двох-трьох пар: одна для школи чи садка, друга для активних ігор і запасна на випадок дощу та калюж.
|
Тип взуття |
Коли доречне |
На що звернути увагу |
|
Кросівки |
Школа, прогулянки, фізкультура |
Підошва гнеться на рівні пальців, надійна фіксація шнурками чи липучкою |
|
Кеди |
Тепла суха погода |
Дихаюча тканина, щільний задник. Для калюж не підходять |
|
Сліпони |
Короткі виходи, літо |
Без застібки гірше тримають п’яту, для тривалої ходьби й бігу не підійдуть |
|
Сандалі |
Літо |
Ремінець на п’яті, антиковзна устілка, захищений носок |
|
Тапочки |
Дім, садок, басейн |
Антиковзна підошва. Для вулиці не призначені |
|
Футзалки |
Тренування в залі |
Рівна гладка підошва без шипів |
|
Сороканіжки |
Штучне покриття майданчика |
Багато дрібних шипів. На асфальті швидко зношуються |
|
Черевики |
Осінь і весна |
Жорсткий задник, водовідштовхувальний верх |
|
Чоботи |
Сльота, перші холоди |
Утеплення за сезоном, зручна блискавка або застібка |
|
Дутики |
Сніг і морози |
Легка вага, рифлена підошва, вільний простір для теплих шкарпеток |
Про те, що пара стала замалою, дитина не завжди скаже сама. Ось ознаки, які варто помітити батькам:
на шкірі чи шкарпетках лишаються червоні сліди, з’являються натирання;
після повернення додому дівчинка одразу просить зняти взуття;
пальці торкаються носка, коли дитина стоїть;
стопа виходить за межі вийнятої устілки.
Якщо дівчинка займається спортом або має уроки фізкультури, бажано мати окрему пару саме для цього. Тоді повсякденні кросівки не зношуються передчасно, а спортивні не брудняться і не втрачають форму на вулиці. Для занять у залі підійдуть легкі моделі з рівною підошвою, яка не залишає слідів на покритті, а для майданчика – взуття з протектором. Футзалки не варто вдягати на асфальт, а сороканіжки – у приміщення.
До спортивного взуття слід підібрати й шкарпетки без грубих швів і за розміром. Надто великі шкарпетки збираються складками й натирають шкіру, навіть якщо сама пара підібрана правильно.
Підошва повинна згинатися там, де згинається стопа, тобто на рівні пальців, а не посередині.
Задник має бути достатньо жорстким, щоб тримати п’яту, а носок – досить широким, щоб пальці вільно рухалися.
Не менш важливий матеріал: шкіра чи текстиль, що пропускають повітря, зменшують потовиділення. Взимку не купуйте надто тісні черевики чи чоботи: затискаючи стопу, вони гірше зберігають тепло. Взуття від старшої сестри чи подруги радше не підходить для щоденного носіння: устілка вже прийняла форму чужої стопи.
Що стосується літнього сезону, закриті моделі з синтетичним верхом краще лишити на прохолодніші дні. Сандалі та кеди з дихаючим матеріалом дають стопі більше повітря, але ремінці не повинні врізатися в шкіру. Перед першою довгою прогулянкою розносіть нову пару вдома, щоб вчасно помітити місця тертя.
розмір визначено за довжиною більшої стопи, а не «на око»;
запас у носку становить 1-1,5 см;
приміряти варто ввечері й у шкарпетках, у яких дитина ходитиме;
дівчинка пройшлася, присіла та не скаржиться на стиснення ніжки;
шнурки, липучку чи блискавку дитина здатна застібнути сама;
підошва гнеться й не ковзає.
Вдала покупка складається з простих кроків: виміряти обидві ноги, врахувати запас, обрати пару під конкретну ситуацію й перевіряти розмір кілька разів на рік. Тоді спортивні й повсякденні моделі служитимуть саме тим, для чого їх купували, а дівчинка не відчуватиме дискомфорту ні на прогулянці, ні на тренуванні. Кілька хвилин на вимірювання та примірку заощадять і нерви, і час, який інакше пішов би на обмін. Радьтеся з дитиною: модель, яка їй подобається, вона надягатиме охочіше. Якщо ж у дитини є скарги на біль у стопах чи помітно нерівна хода, краще звернутися до ортопеда, перш ніж купувати нову пару.